Манчестер Юнайтед - Ліверпуль. Сила хаосу
Якщо ви не дивилися цей матч - ви багато втратили. Залишіть цю статтю та вирушайте дивитися. Потім прочитаєте.
Ерік тен Гаг мабуть надихнувся першим таймом "Манчестер Сіті" на "Енфілді", і зрозумів, що "Ліверпуль" цілком може бути вразливим. Потрібно тільки почати з божевільного темпу, пресингу та контрпресингу. А також використовувати напівфлангову зону у штрафному майданчику за яку відповідають Гомес та Куанса. У випадку "Юнайтед" це обіцяло хаотичний сценарій матчу. Обидві команди залишали величезний простір у центрі поля. Судіть самі.
"Юнайтед був значно гострішим у першому таймі і заслужив на те, щоб його виграти, але звичним для себе дивним чином програв його - 1:2. У другому таймі "Ліверпуль" взяв гру під контроль і вже "мерсисайдці" мали закривати всі питання. Але тен Гаг, розуміючи, що втрачати вже нічого, на 85-й хвилині випускає на поле Діалло замість Варана і переходить з 4-2-3-1 на 3-2-4-1.
Еріксен і Бруну Фернандеш утворюють "двійку" у центрі - мозок, що відправляє сигнали (м'яч) у різні частини цієї незвичайної, але життєздатної конструкції. Гра відкривається в обидві сторони. Стає ще більше хаосу. І "Ліверпуль" у цій грі втрачає м'яч, пішовши у невипраданий колективний пресинг у центрі проти Мактомінея.
У результаті четверо гравців у білому, що затрягли у півколі центру поля, відрізані від лінії оборони, що залишається 4 проти 4. Атака закінчується голом Антоні.
У додатковий час, програючи після першого овертайму 2:3, тен Гаг йде на максимальний ризик і випускає Мейсона Маунта замість Лінделефа. Таким чином 3-2-4-1 переходять у 3-3-3-1. Бруну Фернандеш грає захисника, Антоні переходить на подвійну позицію лівого півзахисника у володінні та лівого захисника у фазі захисту. Магуайр підключається до атаки, а на його позицію тоді сідає Еріксен. Саме данець або його партнер по захисту Бруну роблять довгі діагоналі на Магуайра, а той скидає партнерам.
Така схема з незвичайними ролями, максимально орієнтованими на атаку, врешті-решт руйнує оборону втомленого"Ліверпуля". Хаос перемагає порядок. Переможний гол манкуніанці забивають після кутового "Ліверпуля", провівши стрімку контратаку. Це нагадує про тези нещодавньої статті Джонатана Вілсона "Третя епоха футболу" у The Guardian. Стаття закінчується так: "Брайтон" Роберто Де Дзербі намагається спровокувати пресинг для того, щоб виманити суперників уперед і вразити вільний простір. У понеділок "Лестер" Енцо Марески забив гол, який стає все більш звичним, у результаті контратаки після кутового "Бірмінгема". Іраола з "Борнмуту" розуміє, що удар від воріт - це можливість повернути собі володіння м'ячем та організувати перехід. Команди, що виконують стандартні положення, опиняються у володінні мячем, але в результаті виявляються вразливими.
Сила - це слабкість, а слабкість - сила. Третя епоха футболу після території та володіння мячем - це заплутане та перевернуте місце. Дані провели нас через Задзеркалля, де все не так як здається".
Останній гол матчу - яскрава ілюстрація до слів автора та привід подумати про те куди рухається футбол. Зазвичай хаос - це слабкість, але ми побачили, що іноді хаос стає силою. Якщо використовується у відповідний час у відповідному місці.
